Переваги самостійного пошуку роботи за кордоном

Працювати в Європі або США – чи не є це мрією кожного? Сьогодні попит на вакансії за кордоном продовжує зростати, перш за все через кризу в Україні, зростаючі ціни, курс долару та євро, та незмінні українські зарплати.

Тому більшість шукачів роботи за кордоном націлені на більші заробітки та кращі умови життя. Це цілком реально, тому що порівняно з 200-300 доларами середнього окладу в Україні, навіть 1000 доларіві, що обіцяють за кордоном, виглядають більш ніж привабливо.

Пошук праці загалом здійснюють у три способи:

1. Самостійне працевлаштування

2. Пошук вакансій через державні ресурси

3. Пошук роботи з допомогою агентства з працевлаштування.

Всі ці засоби мають певні недоліки та переваги, але у цій статті, ми розкажемо детально про процес самостійного пошуку вакансій та навчимо вас робити це правильно та безпечно.

Чи можна знайти роботу за кордоном самостійно?

Так, це цілком можливо! Як показує досвід експертів, є багато ефективних засобів для пошуку роботи. Все, що від вас потрібно – це мати чітку ціль, ідею та бачення того, де та ким ви хочете працювати, та реалістичність щодо заробітної платні та позиції, на яку ви можете претендувати. Наприклад, не треба очікувати запрошення на позицію головного менеджеру офісу, якщо в вас немає навіть вищої освіти, але й недооцінювати свій потенціал не треба. Якщо ви добре володієте національною мовою держави, в яку прямуєте та маєте ряд професійних навичок та вмінь, не треба погоджуватися на посаду садівника або прибиральника, можливо у вас є шанси на більш високу посаду и більшу зарплатню.

Тож, з чого починати самостійний пошук вакансій для працевлаштування за кордоном?

• Перш за все, бажано обрати країни, до яких ви хочете поїхати. Це може бути одна країна, або декілька варіантів – головне пам’ятати, що більшість наймачів шукають працівників зі знанням національної мови. Тому ми радимо обмежитися країнами, мову яких ви знаєте або реально можете вивчити на базовому рівні за короткий термін.

• Після цього, треба вивчити економічну, політичну та соціальну ситуацію в цих країнах. Цілком можливо, що кар’єрні перспективи там не настільки райдужні та безхмарні, як це малюють в онлайн-ресурсах. Тому треба обережно обирати країну, щоб не проміняти одну кризу на іншу.

• Треба також дізнатися, скільки отримують фахівці вашої галузі в цій країні. Це легко зрозуміти за допомогою калькулятору платні, але беріть до уваги, що платня громадянам та нерезидентам завжди відрізняється. Тому орієнтуйтеся лише на цифри по мігрантам, тому що навіть висококласному спеціалісту навряд чи будуть платити врівень з місцевими кадрами.

Пошук роботи за кордоном: ризики на переваги

Дуже привабливим є пошук роботи за кордоном без посередників, якщо брати до уваги, що послуги компанії-посередника у 2017 році обійдуться вам мінімум в 1000 доларів, якщо ви розраховуєте на гідну пропозицію та офіційне працевлаштування за контрактом. Тому багато українців вирішують не платити нікому та шукати робочі вакансії самостійно. На додаток, навіть сплачення цієї суми ще не дає повної гарантії отримання роботи вашої мрії. Найчастіше, такі компанії беруть гроші за послуги заздалегідь, потім пропонують декілька непривабливих посад і вважать свої обов’язки виконаними.

Тому самостійний пошук роботи зазвичай триває довше, але є цілком реальним засобом знайти робочу місце за кордоном. Українці мають право на заключення трудового договору з закордонним наймачем без жодних посередників, тому самостійних шукачів теж багато. Але тут треба враховувати певні ризики – компанії-посередники мають юридичних спеціалістів, що перевірять договір та проконтролюють всі етапи працевлаштування, в той час як самостійне заключення контракту робить вас єдиною людиною, що несе відповідальність за якість та правильність документів. Крім того, компанії-посередники допомагають отримати візу, а самостійне оформлення документів може затягнутися на місяці.

Якщо ви все ж вирішили робити це самостійно, підготуйте документи для самостійного працевлаштування:

• Паспорт українця та закордонний паспорт

• Особистий ідентифікаційний код

• Дипломи, що засвідчують вашу освіту та професійну кваліфікацію

• Трудову книжку

• Фотографії належного зразку

• Медичну довідку.